Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
“Просвіта” сьогодні · “Слово Просвіти” – на “нулі” в захисті національних цінностей України”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

Закінчення статті «На головній сцені “Книжкового Арсеналу” – “Нариси з історії Київської “Просвіти””», с. 1

На головній сцені “Книжкового Арсеналу” – “Нариси з історії Київської “Просвіти””

Слово Просвіти, №23 за 2026 рік

Закінчення. Поч. на стор. 1 “Щоб кожний діяч на нашій словесній ниві – зостався таким близьким до душі народньої, як був Т. Шевченко” — Ольга Петрівна Косач-Драгоманова. Згадані слова добре накладаються на дух того об’єднання, яке неодмінно мало народитися на тлі суспільних подій. До слова, родина Косачів чимало доклалась до діяльності “Просвіти”, з-поміж членів: Лариса Петрівна Косач-Квітка, Косач Ольга Петрівна (мати) та Косач-Кривенюк Ольга Петрівна (дочка). – Гроно імен у київській “Просвіті” вражає – Симон Петлюра, Олександр Лотоцький, Софія Русова, Володимир Винниченко, Борис Грінченко... Автор книги оприлюднив цілу низку документів “Просвіти”. Серед них є матеріали як про Київщину, так і про інші регіони. Наприклад, я знайшов перелік “Просвіт” у Криму в 1917 році, – розповів кандидат історичних наук Андрій Іванець. – Бути просвітянином сьогодні — це бути не тільки елітою нації і аристократією, якими були ті люди, а ще бути активними, спроможними в житті. От говорять про нові тенденції – інтернет, штучний інтелект. Мовляв, навіщо “Просвіта”? Людина відрізняється від робота тим, що вона не тільки накопичує якусь інформацію і її використовує, а в щось вірить. Людина має цінності. Вона розрізняє добро і зло. Людина сама себе програмує. Так от нам, як національній спільноті українців, дуже важливо не блукати в харчах добра і зла, а розуміти наші спільні для всіх українців цінності, які ми готові захищати, – зазначив Кирило Стеценко. Інтелектуальна містерія з нагоди 120-річчя Київської “Просвіти” на головній сцені “Книжкового Арсеналу” засвідчила, що батьки-засновники товариства все-таки змінили цей світ! Український світ переміг русскій мір, попри те, що в Києві досі лунають зойки русскоміровцев за їхніми пам’ятниками… – Друге видання книжки “Нариси з історії Київської “Просвіти”” авторства Євгена Букета сталося предметно та творчо, – поділився враженнями учасник події Олександр Ляшенко. – Поміж історичною дискусією, твореною Ігорем Стамболом, звучали романси Миколи Лисенка у виконанні студентства та твори для скрипки у виконанні Кирила Стеценка. Зрештою, видання про тих видатних українських діячів, від кого ми й зараз пізнаємо своє. Відтак помножуймо ті їх надії, будьмо охочими до світлих ідей та принципів “Просвіти”. Євген БУКЕТ Ігор ЗОЦ, головний редактор “СП” На межі першого і другого півріч редакція завжди звертається до читачів з деякими міркуваннями – відтак не порушуємо традицію. По-перше, дякуємо, що були з нами і пережили важку зиму, коли вимерзло наше приміщення на Хрещатику, але газета надходила за графіком. Не було жодної скарги на те, що число “СП” не надійшло до передплатників! По-друге, ми втішені, що переважна більшість матеріалів, які ви надсилаєте, були надруковані, а стовідсоткового влучання на шпальти просто не буває, ніде. По-третє, завдяки активності наших громадських кореспондентів маємо картину діяльності “Просвіти”, яка вражає. Київська “Просвіта”, Чернівецька, Івано-Франківська, Рівненська, Хмельницька, Тернопільська, Полтавська, Житомирська проводять літературно-мистецькі заходи, які не лише в газеті висвітлювати варто, а й на національних телеканалах, бо мають вагоме суспільне звучання. По-четверте, попри те, що редакція листується з читачами тільки на сторінках газети, головний редактор і літературний редактор намагаються відповідати на запити читачів усіма доступними засобами зв’язку. Так ідалі буде! По-п’яте, фінансова підтримка для нас дуже важлива, бо ціни зростають, а ми вартість передплати на друге півріччя не змінюємо. Тепер детальніше про тих, хто додає снаги творити тижневик. Це наші постійні автори, які на абсолютно добровільних засадах пишуть у “СП”. Насамперед, Георгій Філіпчук, публіцист неймовірної ерудиції та працездатності. Його матеріали зазви- Людмила РОМЕН, членкиня НСПУ, просвітянка, м. Суми Друга половина травня видалась настільки багата й насичена на події, що не встигала вчасно зробити дописи. Отже, повертаюсь до знакового дня – 22 травня – 165-ті роковини перепоховання праху Тараса Шевченка. Сонячний ранок, поки що без сигналу тривоги. Я на подвір’ї Сумського класичного ліцею КЗ Сумської міської ради чекаю на вчительку української мови Наталію Володимирівну Рогову. У мене важлива місія – вручити нагороди. Саме в цей день ми, обласне товариство “Просвіта”, вирішили зробити свято для учня 7-Г класу Іллі Отрошенка. Багато про нього вже чули, бо цього хлопчину Бог обдарував скількома талантами, за які його знає не лише Сумщина, а й мистецький простір України. Він – переможець численних конкурсів у номінаціях: проза, поезія, фотомистецтво, графіка, живопис, мультиплікація, відеокліпи, художнє слово. Має нагороди в спортивних змаганнях з джиуджитсу та шахових турнірах. Вивчає англійську, французьку та іспанські мови. Захоплюється

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин