Емблема «Просвіта»ПРОСВІТАЦИФРОВАЗнання · Люди · Майбутнє
На часі · “Настав момент масового видання світовими мовами очищеної та правдивої історії не лише Руси-України, а й Московії”. · с. 2сторінка оригіналу ↗

Закінчення статті «Чверть століття конкурсу імені Петра Яцика», с. 1

Закінчення. Поч. на стор. 1 Чверть століття конкурсу імені Петра Яцика

Слово Просвіти, №26 за 2025 рік

та організації гуманітарного забезпечення Управління гуманітарного забезпечення Міністерства оборони України; Павла Гриценка, директора Інституту української мови Національної академії наук України, голови журі конкурсу; Миколи Жулинського, директора Інституту літератури імені Тараса Шевченка Національної академії наук України; Олександра Огороднійчука, члена Ліги українських меценатів, генерального директора ПАТ “Ексімед”; Світлани Короненко- Слабошпицької, виконавчої директорки Міжнародного благодійного фонду “Ліга українських меценатів”; а модерував Тарас Кремінь, Уповноважений із захисту державної мови. Присутні говорили про те, що ювілейний мовний турнір, який завершив цьогоріч свою роботу в надзвичайно складних умовах росій- Марія Совік, учениця 6 класу Ліцею № 209 “Сузір’я” м. Києва, володарка першої премії, з вчителькою Наталею Пасєкою під час нагородження сько-української війни, став вагомим приводом підбити підсумки багаторічної роботи організаторів, оцінити вплив конкурсу на формування національної свідомості української молоді і поміркувати не лише про те, яким буде цей проєкт у майбутньому, а й загалом про функціонування української мови в Україні під час війни і надалі, у післявоєнний час. Нагородження переможців XXV конкурсу відбулося 19 червня в Національному музеї літератури України. З вітальним словом до переможців, вчителів, батьків звернувся президент Ліги українських меценатів Володимир Загорій, який наголосив на тому, що конкурс з української мови відіграє сьогодні велику роль у формуванні української нації, особливо нині, коли вкраїні триває війна з нашим одвічним ворогом. Мова є визначальною: є мова – є нація, немає мови – немає нації. “Якщо минулого року серед наших країн-партнерів були хіба одна чи дві країни активно, за співпраці з Міністерством закордонних справ, залучені, – а це і журі, і конкурсне завдання, і перевірка, і, звичайно, гідне пошанування призерів і переможців, то цього року це десятки країн, – наголосив Тарас Кремінь. – І дуже добре, що ми внесли зміни до положення про організаційний комітет. Залучили до цієї роботи Світовий конгрес українців”. “Хребтом нації і держави” назвав українську мову на нагородженні переможців директор Інституту української мови Національної академії наук України Павло Гриценко: “Це дуже давня, предковічна мова. У перших від ХІ століття пам’ятках ми маємо ті риси української мови, які ми сьогодні ось тут чуємо, вимовляємо, — сказав Гриценко. – Вона пройшла тисячоліття уже як писемна мова. А перед тим, як стати писемною мовою, вона була усною мовою нашого народу. Та, зрештою, пам’ятки говорять, що була писемність і докирилична на наших землях. Це унікальне явище”. “Я вважаю, що українська мова – це не лише засіб спілкування, а й те, що нас об’єднує незалежно від статі, віку, незалежно від роду занять і регіону походження, — сказав стипендіат Ярослав Іванченко, курсант вищого військового навчального закладу. – Отже, цей конкурс ще раз демонструє, що мова має силу, і що ми маємо її берегти щодня у словах і вчинках”. Сьогодні Міжнародний конкурс з української мови імені Петра Яцика – це бренд, один із наймасовіших і найпопулярніших націєтворчих проєктів незалежної України, який витримав випробування часом. Сертифікати про призначення стипендії Президента України, дипломи та подяки Міжнародного конкурсу з української мови імені Петра Яцика, книжкові набори переможцям та їхнім наставникам вручили Павло Гриценко та Світлана Короненко-Слабошпицька, Олексій Сергієнко та Олександр Огороднійчук. Для гостей свята рідної мови грав Національний президентський оркестр під керівництвом полковника Максима Гусака, пісні виконували солісти оркестру – заслужена артистка України Ірина Кулик та Сергій Гурець. Цьогоріч загальнонаціональний етап конкурсу відбувся дистанційно. Його фінальними учасниками стали 855 здобувачів освіти, зокрема вимушених переселенців. У творчих роботах молодь розмірковувала про цінність рідної мови, відродження національної ідентичності через спадщину Тараса Шевченка, втрати й набутки українців під час російсько-української війни. За результатами конкурсу журі визначило 72 переможці в різних категоріях, які посіли 1–3 місця. МОН призначило стипендії Президента України 14 лідерам змагання. Наступний, XXVІ, конкурс розпочнеться 27 жовтня, у День української писемності і мови. Багатолітній меценат конкурсу – Союз Українок Австралії, голова – Любомира Квасниця-Кей, культурно-освітній референт – Валентина Домазар. Власн. інф. Дипломи переможців XXV конкурсу, які отримали військові. Це премії Союзу Українок Австралії, який є меценатом конкурсу від самого його початку

Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗

Емблема «Просвіта»Просвітянин