Круглий стіл · “Ми зіткнулися з проблемою білінгвістики, це проблема тих законів, які захищають українську мову, або, навпаки, її принижують”. · с. 4сторінка оригіналу ↗
Закінчення статті «Про долю мови і землі», с. 2
Про долю мови і землі
Слово Просвіти, №29 за 2023 рік
Закінчення. Початок на стор. 2—3
цільна офшорна зона. І коли будь'який резидент цієї країни отримає у власність, антиконсти' туційно, землю, і хтось прийде і скаже: ану марш звідси, бо за то' бою там стоїть російський рези' дент. Як ви думаєте, як діятиме Держдеп США, захищаючи влас' ність американського резидента? Тому ми зараз стоїмо не перед загрозою неправильного ринку землі, ми стоїмо перед загрозою втрати землі як середовища існу' вання української нації, що до' рівнює знищенню української нації як такої! Отак до цієї проблеми нам і треба ставитися, і всі наші захо' ди, і всю нашу майбутню діяль' ність до 1 січня включно треба планувати з точки зору цієї загро' зи. Ми знаємо, що 6 мільйонів українців утекли від війни в інші країни, більшість із них не збира' ється повертатися. Ще одна дуже погана тенденція. Більшість хлопців, які зараз воюють на фронті, кажуть: “Ми стомилися від цього протистояння, від цього бардака, від цих яєць по 17 гри' вень, а у нас немає патронів і сна' рядів… Ми так від цього стоми' лися, що як тільки війна закін' читься, я заберу сім’ю і поїду ку' дись, я не хочу розбиратися в без' порядках усередині України”. Ми стоїмо перед загрозою знищення української нації як та' кої. Тому давайте адекватно, на' самперед самі для себе, оцінюва' ти цю загрозу і давайте абсолютно адекватно готувати себе, своє ото' чення і суспільство, до найрішучі' ших заходів, розповідаючи, нагні' таючи, щоб вони були готові за' хищати себе, як в останньому бою, як захищали себе, коли нав' коло Києва стояла російська сво' лота. Усі, не домовляючись, ви' йшли – хто що взяв у руки, по лі' сах, і почали лупити ворога так, що місця було мало. Ось так да' вайте підходити до питання землі. Доктор філософії Сергій При' сухін: – Я так розумію, що розмір' ковуємо ми глобально, але діяти повинні конкретно, локально, залежно від завдання, від ситуа' ції. Люди, які зібралися за сто' лом, є для мене авторитетами, я навіть сьогодні цитував у Фейс' буці, приємно їх бачити, дякую. Земля є мета для українців, а для всіх, хто торгує цією землею, – це засіб. Вони не українці в повному розумінні слова. Від них можна чекати всього в моментах повод' ження з нашою землею. Вони бу' дуть її продавати, торгувати, ли' цемірити тощо. Ця земля є для нас святістю, ми землі служимо, в землю віримо, від неї залежить сенс нашого життя тут, сьогодні. Та не за кордоном. Ми живемо тут, ще раз говорю: батьківщина там, де могили наших батьків. Колись я написав статтю про те, якщо хочеш відновити власти' вість говорити правду, то поїдь на цвинтар до бабці з дідом, там ли' цемірити ти не будеш, там торгів' лі вже немає, там ти будеш прав' дивий, роздягнутий, роззутий і будеш нести відповідальність за те, що ти зробив і з ними, і з са' мим собою. Конкретно ситуація вище середнього для мене сьогод' ні. Можливо, я так розумію, що духовність українців – це свобода бути українцем, це захищати свою українську волю, свою укра' їнську свободу. Українець у своїй духовності повинен бути мудрим, правдивим, істинним, а не бреху' ном чи лицеміром – це другий висновок. І третій – ти повинен навчитися жити з понеділка через волю, через волевиявлення. Через те, що ти повинен не просто роз' мовляти, а перетворювати всю цю правду на дію і вчинок. Сьогодні ми зіткнулися з проблемою білінгвістики, це проблема тих законів, які захи' щають українську мову, або, нав' паки, її принижують. Варіант англізації був відомий тоді, коли говорили про русифікацію. Па' м’ятаєте, як у 1978 році говорили, що русифікація допоможе укра' їнській мові витягнути її з кризи, обмеженості вживання, то я зга' дую 1998 рік, статтю академіка Толочка, який написав, що укра' їнській мові допоможе підтримка великої російської мови, мовляв, терміново залучайтесь і викорис' товуйте звідти все, що можете. І коли ми наводимо ці російсько' мовні аргументи, то пам’ятаймо, що ми вже це пройшли. Будемо говорити про Естонію, про лати' шів, які зрозуміли небезпеку цьо' го троянського коня – двомов' ність, яка там була протягнута. Вісімдесят відсотків могли роз' мовляти російською, а латись' кою – лише одна четверта, ось для мене конкретна ситуація. Протягнення англійської є логічною історією для демокра' тичних країн, де захищаються права людей. В Україні, коли за' раз така складна ситуація, будь'яка не ідеологічна формула під' ходу до української мови при' множує конфлікти, вона їх не за' бирає, а штучно подвоює. Білінг' візм для сучасної України, яка перебуває в стані кризи, де про права людини можна лише мрія' ти, стане чинником, що відтво' рюватиме етнолінгвістичні кон' флікти, про які ми зараз і не пі' дозрюємо. І ця формула правиль' них речей, про які ми говоримо, не допомагає вирішувати етно' конфесійні реальні конфлікти в Україні. А коли ми про них гово' римо, то є підстава не для ком' промісу, а для нової деформації. Тут вИграє мовленнєва культура, яка сильніша і в світі монологіч' ніша, і при зіткненні української мовленнєвої культури з англо' мовною, я розумію, який це буде монологізм. Для мене зрозуміло, що будь'який конфлікт, що існує в Украї' ні, вирішується сильною сторо' ною. Українська мовленнєва культура тільки спинається на но' ги. Сьогодні ми говоримо, що діа' лог унеможливлюється реальніс' тю, що в побуті продовжує домі' нувати російська мовленнєва культура. І при такій ситуації нам треба розчинити суспільство кон' фліктом через англомовні блоки, коли адміністрація повинна знати мову, а більша частина населення ніколи не буде послуговуватися англійською в документах чи ін'
Фрагменти розмови за круглим столом 10 липня ших речах. Що це за нова сегрега' ція? Ми говоримо, що ця білінг' вістика – це міф, який знову про' совується нам. Тепер російська мовленнєва культура відійшла, одна міфологія тікає – з’являєть' ся інша. Тому компроміс: в сучас' ній Україні, де такі обставини максимально кризові. Прикро, що не можемо до кінця вирішити – гідності бути – бути через мов' леннєву культуру, навіть коли ми сприймаємо якось по'дивному, в піддавки, слово “компроміс” чи слово “толерантність”. Чи діало' гічність для того, щоб ми почули насамперед себе! В основі діалогу української мовленнєвої культури лежить конфлікт. Якщо не буде конфлікту, то жодного компромі' су не буде! Щодо закону, який існує. Йо' го треба так чи інакше виконува' ти. Етнолінгвістичні конфлікти брати в розумінні теоретичному і академічному, бо ми розуміємо, що це таке. В основі конфлікту є суперечності, і ми повинні бути готові до їх вирішення і відпові' дати за це. Ми повинні захистити себе і подібних українців! Доктор історичних наук Пет' ро Чернега: – Надзвичайно цікаві допові' ді Олександра Коваліва, Віктора Шишкіна, інших колег. Хотілося, щоб їхні думки потрапили до якомога більшої аудиторії. При' нагідно нагадаю, що станом на 2019 рік у селах мешкало 13 міль' йонів осіб, сьогодні їх менше. В Америці, наприклад, за останні роки кількість сільського насе' лення зростає, десь до 50 мільйо' нів досягнуло саме завдяки фер' мерським господарствам. У нас же влада абсолютно неукраїнська всі ці роки, російсько'єврейська та інша, будемо казати, тому во' ни і прийняли закон про бороть' бу з антисемітизмом. Водночас нема закону про боротьбу з укра' їнською антифобією. Ухвалений земельний закон дійсно несе загрозу українській нації. Зверніть увагу, що земля ук' раїнська в нас займає третє місце в світі по орній землі. Але що ми маємо? Правильно звертали увагу колеги, що жодних прибутків, що в Нідерландах один гектар коштує 70 тисяч доларів, а в нас вони про' понували гектар за півтори тисячі доларів. Села зруйновані, насе' лення спилося, повтікало, куль' турного життя немає за винятком окремих сіл. А село було і залиша' ється джерелом нації, нашої мови, культури, збереження традицій, звичаїв, моральних цінностей. Іще до чого ми дійдемо з такою по' літикою. Мене здивувала доповідь на' шого президента, це шоу його, оця декларативна пафосна про' мова, в якій у роки страшної вій' ни він одними гаслами висвітлює ситуацію в Україні. Так же не можна! Одні декларації. Він не згадує про страшний стан еконо' міки, важке життя народу, про гі' перкорупцію. Він не будує в сво' їй промові якихось планів, як вийти з цієї ситуації, а тільки повторює, що ми, українці, най' краща нація, ми переможемо, ми посилимо Європу, ми будемо в Європі, ми будемо головними си' лами в НАТО і так далі. Не пови' нен так президент виступати. Світ сміється з нього і, звичайно ж, обурює весь світ його закон про запровадження англійської мови. Вона запроваджена в нав' чальний процес системою освіти і в наше культурне життя. Інша справа, як виконується ця прог' рама. Коли наше Міністерство освіти і науки запровадить англі' зацію, українська мова буде об' межена в годинах, будуть витіс' нені предмети з історії… Хотів би нагадати: ще в 2012 році за статистикою два–три від' сотки населення знало англійську мову. Ми ж не романо'герман' ська група народів. Це, напри' клад, у Франції десь понад 50 від' сотків знають англійську, у Ні' меччині знають, і це закономірне явище. Ми з вами не здійснили програму українізації, відроджен' ня наших духовних цінностей. Всі держави пройшли етап свого на' ціонального відродження ще в ХІХ столітті. Ми ж нічого через москалів не зробили. Вони зни' щили нас до революції, вони ни' щили за радянської влади і вони нищать нас за цієї влади 30 років. Зверніть увагу на Верховну Раду: хто там знає українську мову? Одиниці, десятки. Повертаючись до виступу президента: замість того, щоб у цій промові сказати про україн' ську мову, про українське націо' нальне відродження, яке зіграло вирішальну роль в єдності нації, він запроваджує англійську мову. Цирк на дроті! Водночас у світі спостеріга' ється процес знищення мов. Щодня зникають декілька мов. Іван Дзюба попереджав про цю катастрофу залишення декілька мов у перспективі. Це зруйнує моральні цінності народів, їхні культури. Це тотальна глобаліза' ція. А у нас вона схожа на ізраїле' зацію тотальну, оскільки ви знає' те, хто у нас при владі. Чому вони так і тримаються за нашу землю, за ту земельну політику і ті нор' мативно'правові акти, які регла' ментують саме проблему землі. Я думаю, що в підсумку, якщо ми об’єднаємося і напишемо подан' ня, то треба поєднати якраз проб' лему і землі, і мови. Це основні чинники збереження нашої нації. Голова Луганської “Просвіти” Володимир Семистяга: – Як історик хотів би сказати,
Слово Просвіти · PDF у Вікісховищі ↗
